«СОФІЇВКА»: ІСТОРІЯ ФАТАЛЬНОГО КОХАННЯ, ЗАКАРБОВАНА В ПРИРОДІ

З історією парку «Софіївка» студенти 11-пт групи спеціальності підприємництво, торгівля та біржова діяльність почали знайомитись ще в жовтні минулого року. Але ж, звісно, аби поринути  в усі історичні події парку потрібно витратити чимало часу. Тож, екскурсовод Наталія Андрієнко, під час першої зустрічі зі студентами знайомила їх з давньогрецькою міфологією, а про історію кохання Софії та Станіслава Потоцьких пообіцяла розповісти в аудиторних умовах напередодні Дня закоханих – Дня Святого Валентина. Тож, 13 лютого студенти мали змогу почути історію фатального кохання…

Краса – велика сила. Жіноча краса теж, але вона нетривка, і хто згадає красуню через століття? Портрети… А що – портрети? Їх знають лише спеціалісти і музейні працівники. Тож мало хто залишається в пам’яті прийдешніх поколінь Красунею з великої літери. Софії де Вітт-Потоцькій поталанило. Її вроду береже один з найгарніших парків України і світу – “Софіївка”. Кажуть, любов здатна творити чудеса. У цьому не виникає сумнівів, коли перед твоїм поглядом відкривається Софіївка. Софія, як фахівець в любовних справах та інтригах, розуміла, що головне слово любові – «ні». Таким чином, Софія мучила серце Потоцького близько півроку, не розкриваючи йому своїх почуттів. Щастя бути разом обійшлося закоханим дорого: одурманеному коханням Потоцькому “грецька богиня” обійшлася в 2 млн. злотих “відступного” Вітту ( нечувана сума на ті часи).

Романтична історія створення національного дендрологічного парку залишила по собі безліч загадкових міфів та легенд:

- Туристи, спускаючись по річці, просять човняра починати маршрут з кінця – згідно давньогрецьких міфів, початок ріки – це життя, а кінець – смерть. Розпочинаючи шлях з кінця ріки, ви повертаєтесь до життя, залишивши позаду всі незгоди та переживання.

- Якщо побувати біля Венери і випити води з її джерела, тіло покинуть всі недуги та хвороби.

- У людини, на котру не впаде жодна краплина води під час проходу під Великим водоспадом, здійсниться найзаповітніша мрія та ін.

Та кохання Потоцького до Софії було нещасним. 1805 року Станіслав чи не останнім дізнається про зраду дружини. Найболючіше було те, що коханцем її виявився найстарший і найулюбленіший син Потоцького Юрій. Той жив в маєтку батька, оскільки з Петербурга його відкликали за розпусне життя і марнотратство.

Станіслав так і не зміг пережити і простити їй зради. І, навіть помираючи, він не захотів з нею попрощатися. Але якби не було такого непростого, бурхливого кохання, не було такої femme fatale 18 століття, то ми би не мали такого чудового парку «Софіївка» з його історією, з його аурою, з його непростою душею.

                                               Дякуємо Наталії Еріковні за цікаву та змістовну розповідь.

 Студенти 11-пт групи та куратор Олена Семенда, к.е.н., ст. викладач кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності