Соціальна сфера села та роль аграрних товаровиробників в її розвитку
Проблема розвитку, а скоріш за все, – занепаду соціальної інфраструктури села дуже гостро стоїть на сьогоднішній день, що призводить до погіршення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств та впливає на зниження якості сільськогосподарського виробництва.
Основні шляхи вирішення вказаних проблем та перспективи розвитку соціальної інфраструктури сільських територій були висвітлені під час наукового семінару кафедри економіки «Актуальні проблеми АПК» на тему «Соціальна сфера села та роль аграрних товаровиробників в її розвитку».
Завідувач кафедри економіки, професор Дмитро Семенда під час семінару наголосив, що, з метою забезпечення належного соціально-економічного розвитку сільських територій Уманщини, економічною базою забезпечення життєдіяльності сільського населення і розвитку сільських територій нині є і в подальшому буде залишатися агропромислове виробництво. Соціальні угоди на території району укладають і виконують вже не перший рік. А тому наразі вже існують певні напрацювання, зокрема – розуміння їх важливості та необхідності, а також їх цільове спрямування на поліпшення умов розвитку сільських територій.
Аграрний сектор відіграє визначну роль у соціально-економічному розвитку Уманщини. Поліпшення рівня життя сільського населення на сьогодні знаходиться в прямій залежності від сільськогосподарського виробництва, а саме від агроформувань, які діють на території села: наскільки вони спроможні забезпечити працездатне населення повноцінними робочими місцями, брати участь у розбудові об’єктів соціальної інфраструктури на селі.
Голова ради сільськогосподарських товаровиробників Уманського району, керівник ТОВ «Прометей» Володимир Мальченко розпочав свою доповідь з того, що підростаюче покоління в Уманському районі набуває знань у 43 загальноосвітніх навчальних закладах і 2 спеціалізованих школах-інтернатах. Володимир Петрович наголосив на тому, що планується закрити ті освітні осередки, де навчається мало дітей. На його думку, в навчальному закладі, де є п’ять учителів та п’ять учнів неможливо здобути якісної освіти, а тому необхідно укрупнювати школи, де навчається мало дітей.
Доповідаючи про стан справ щодо укладення соціальних угод, керівник господарства «Прометей» зазначив, що станом на кінець 2014 р. площа орендованих земельних ділянок ріллі в Уманському районі становить 70215,1 га. З початку року орендарями було надано соціальної допомоги селам на загальну суму 4310,3 млн, що становить 60 % від виконання.
За результатами 2014 року середньомісячна заробітна плата по агроформуваннях Уманського району склала 3050 грн, що на 413 грн більше порівняно з рівнем зарплати в сільському господарстві району за 2013 рік. Цікавим є те, що цей показник по аграрній галузі області за 2014 рік склав 2661 грн.
Активну участь в розбудові сільських населених пунктів, на землях яких здійснюють свою виробничу діяльність, беруть такі сільськогосподарські підприємства, як ТОВ «Берестівець», ТОВ «Прометей», ТОВ «Аграрій СВПП», ТОВ «Весна», ТОВ «Дубова», ПП «Орієнтир Агро Б», ПП «Рогова», Уманський тепличний комбінат. Усі перелічені господарства щорічно спрямовують сотні тисяч гривень на вирішення нагальних питань соціальної інфраструктури сіл, надання матеріальної допомоги жителям.
В той же час, прикро, що є в районі орендарі землі, які байдужі до життя сільських громад, в адміністративних межах яких здійснюють свою виробничу діяльність. Насамперед, це підприємства, які мають в обробітку 1,2 тис. га ріллі: такі виробничники не створюють робочих місць для сільських жителів (середньорічна чисельність лише 2-5 особи), а на сільськогосподарські роботи залучають виробничі засоби та працівників із сусідніх областей. Протягом 2014 року такі підприємства надали соціальної допомоги лише 15,3 тис. грн, що складає по 12 грн у розрахунку на 1 га використовуваної ріллі.
Сільськогосподарським підприємцям слід більш виважено підходити до проблем села, адже, використовуючи природне багатство – землю, як основний виробничий інструмент у своїй бізнесовій діяльності, вони мають і дбати про розвиток відповідних сільських територій, а це, перш за все, соціально-трудові відносини, які реалізуються через створення робочих місць, розвиток інфраструктури.
Перспективи розвитку медицини в розрізі формування територіальних громад охарактеризувала у своєму виступі головний лікар Уманської районної лікарні Інна Добрянська, яка розпочала з того, що Уманська Центральна районна лікарня – це одна районна лікарня в області, яка має вищу категорію. Система охорони здоров'я у сільській місцевості представлена трьома видами лікарняних закладів: лікарнями, амбулаторіями, фельдшерсько-акушерськими пунктами (ФАП). Про охорону здоров’я мешканців району дбають центральна районна лікарня і 3 дільничних лікарні, 8 лікарських медичних амбулаторій, 42 фельдшерсько-акушерських пункти, де працює 425 працівників.
Інна Іванівна наголосила, що територіальним громадам необхідно об’єднатись, аби кошти місцевих бюджетів йшли на потреби населення. На утримання доріг, лікарень, ФАПів коштів немає. Аби змінити ситуацію, необхідно провести реформу місцевого самоврядування, яка покликана спрямувати кошти місцевих бюджетів на потреби населення. Початковим етапом реформи є прийняття областю перспективного плану об’єднання територіальних громад. Якщо нічого не змінювати, то скарбниці сільських громад і далі будуть здебільшого виконувати функцію кошторису на утримання владного апарату.
Найголовнішим кроком,звичайно є об'єднання територіальних громад, проте головний лікар Уманської Центральної районної лікарні категорично проти нав’язаного об’єднання, стверджуючи, що укрупнення територіальних громад сіл можливе лише коли «багаті» об’єднуватимуться з «бідними» селами.
Ефективність функціонування закладів охорони здоров'я на селі залежить від напрямів його розвитку – зміцнення матеріальної бази саме первинної медико-санітарної допомоги, розвиток власних сільських медичних закладів, впровадження економічних і правових механізмів гарантування медичної допомоги в належному обсязі і необхідної якості в державних закладах охорони здоров'я. Центри первинної медико-санітарної допомоги мають запрацювати. І актуальність даного питання підтвердила жвава дискусія, яку підтримали доценти Сергій Колотуха, Наталія Оляднічук і Галина Аніщенко.
Шановані гості Володимир Мальченко та Інна Добрянська запросили студентів Уманського НУС на виробничу практику в ТОВ «Прометей» та в Уманську центральну районну лікарню.
Загалом засідання наукового семінару носило емоційний і актуальний характер, доповідачі відповіли на багато запитань, які виникали у студентів та у професорсько-викладацького складу. Запальні дискусії на семінарі допомогли науковцям більш детально вивчити проблемні питання соціальної інфраструктури села та у відвертому діалозі знайти найоптимальніші шляхи їх вирішення.
Фотогалерея
